Виклики та можливості ринку праці в умовах війни

‍Автор: Назаренко Олександр — міський економіст, спеціаліст-дослідник економіки громад у Restart. Студент магістерської програми «Економіка» Національного університету «Києво-Могилянська академія».

‍Ключові цифри:

• рівень безробіття в Україні зріс до 29,5%–30,7% після початку війни;
• станом на грудень 2024 року безробіття знизилося до 14,2%, але це все ще суттєво перевищує норму в 3–5%.

Фактори, які впливають на ринок праці:

1. внутрішня міграція: переміщення людей в межах країни змінює географію трудових ресурсів, станом на кінець 2024 року кількість ВПО перевищила відмітку в 4,9 млн українців;
2. зовнішня міграція: виїзд кваліфікованих працівників створює дефіцит спеціалістів вдома, в цілому за 3 роки повномасштабного вторгнення за кордоном залишилось понад 3 млн українців, які виїхали з 2022 до 2025 рік; 
3. мобілізація: велика кількість чоловіків і жінок залучена до лав ЗСУ, це зокрема впливає на гендерні зміни у сферах.

Як каже дослідження Європейської Бізнес Асоціації, у 2024 році 88% компаній розширили вакансії, 87% підвищили зарплатню, проте 71% зіткнулися зі значним браком кваліфікованих фахівців.Вплив цих факторів на бізнес є серйозним. За даними ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», нестача працівників є третім найбільшим бар’єром для ведення бізнесу, поступаючись лише військовій небезпеці та зростанню цін на сировину. У результаті бізнес втрачає продуктивність, а держава — податки.

Криза та наслідки

Роботодавцям стає дедалі складніше пропонувати конкурентоспроможну заробітну плату. З метою зменшення податкового навантаження багато працівників обирають спрощену систему оподаткування, реєструючись ФОП-ами 3-ї групи. На це вказують рекордні темпи відкриття ФОП-ів у 2023-2024, які активно почали закривати наприкінці 2024 після збільшення податків. 

Через дефіцит працівників та постійну загрозу з боку ворога бізнес стикається зі зниженням продуктивності та фінансовими труднощами. Технічні процеси уповільнюються, що може призвести до припинення діяльності.

Наприклад, через нестачу персоналу Київський метрополітен збільшив інтервали руху поїздів. Логіка проста: зменшення кількості працівників призводить до зниження продуктивності та уповільнення технічних процесів, що, у свою чергу, зменшує надходження податків до державного бюджету.

Рішення для відновлення ринку праці

Пріоритетним напрямком діяльності має бути поступове скорочення безробіття за рахунок програм перекваліфікації та залучення груп людей, які з різних причин знаходяться в невигідному становищі на ринку праці. Необхідно створити сприятливі умови для інтеграції жінок, осіб з інвалідністю, ветеранів, молоді, осіб старшого віку та ВПО.

Також роботодавець має створити конкурентоспроможну систему фінансових стимулів: 

• програми з покриття податкових зобов’язань;
• компенсація облаштування інклюзивних робочих місць;
• допомога у працевлаштуванні та подальша підтримка для ветеранів. 

Жінки 

Попри скасування у 2017 році наказу МОЗ про заборону певних робіт для жінок, досі існують упередження щодо їх працевлаштування на «чоловічі» та керівні посади. Жінки часто зайняті у сферах з нижчою оплатою праці, таких як гуманітарні спеціальності та бюджетний сектор. За даними Держстату, у 2021 році заробітна плата жінок була на 15% нижчою, ніж у чоловіків. 

Особи з інвалідністю 

Станом на початок 2024 року в Україні налічувалося понад 3 мільйони людей з інвалідністю. Лише 17,4% з них були працевлаштовані. Основними бар’єрами для їхнього працевлаштування є стереотипи та відсутність адаптованих робочих місць. 

Опитування, яке провела Аналітична служба “Olx робота” серед людей з інвалідністю, каже: 

• близько 40% опитаних визнали, що стикались з труднощами під час працевлаштування;
• з них 59% відчували стереотипи та упередження з боку колег;
• а 40% скаржились на брак адаптованих робочих місць.

Ветерани

Станом на липень 2024 року в Україні було близько 1,3 мільйона ветеранів. Повернення до цивільного життя після служби є складним процесом, який вимагає перекваліфікації та адаптації до нових умов праці. Багато ветеранів стикаються з упередженнями з боку роботодавців та потребують підтримки у працевлаштуванні.

З нами ділиться чинний військовослужбовець Андрій щодо повернення до колишньої зайнятості в IT: 

‍Питання: Як би ти оцінив власний досвід повернення до свого старого робочого профілю?

‍Андрій: За цей час ІТ-індустрія суттєво змінилася, технології пішли вперед, а те, що колись було актуальним, тепер стало застарілим. Через це довелося багато вчити з нуля, що викликало відчуття відставання.

‍Питання: Скільки часу зайняло повернення до колишнього рівня навичок?

‍Андрій: Повернення до звичного рівня продуктивності зайняло приблизно 6 місяців, хоча це залежало від складності завдань. Довелося освоювати нові технології і відновлювати старі навички буквально «на льоту». Велику роль у цьому процесі відіграла підтримка близьких та бажання вчитися новому, щоб компенсувати втрачений час.

Також ветерани, які повертаються до цивільного життя після отриманих, часом дуже важких, поранень, часто стикаються з численними викликами. Забезпечення належної ментальної підтримки та створення інклюзивного робочого середовища є ключовими для успішної адаптації та реінтеграції ветеранів у суспільство.

Висновки 

Розв'язання проблем сучасного українського ринку праці не може обмежуватися лише регуляторними заходами та фінансовими стимулами. Необхідний комплексний підхід, який включає адаптацію освітніх програм до потреб ринку, розвиток професійного навчання та перекваліфікації кадрів, підтримка вразливих груп у працевлаштуванні тощо. Нижче ділимось рішеннями: 

• грантові програми;
• пільги для бізнесу, який наймає жінок, ветеранів, людей з інвалідністю (відповідає квотам);
• компенсація для облаштування робочих місць;
• компенсація для перекваліфікації та набуття навичок;
• компенсація витрат на персонал, який надає психологічну чи медичну допомогу; 
• гарантування та захист робочих прав; 
• одноразові та багаторазові виплати. 
  

Також існують численні можливості для залучення коштів на початок або розвиток власної справи, як, наприклад: 

• гранти від 250 тис. грн для ветеранів та членів їхніх сімей через Дію; 
• програма “Власна справа” для молоді (18-25 років) на гранти розміром до 150 000 на відкриття бізнесу; 
• також діє Український ветеранський фонд, агрегатор можливостей самореалізації для ветеранів.

Підвищення ефективності грантових програм та податкових пільг можливе шляхом покращення інформування про ці можливості та надання детальних інструкцій для створення грантових заявок. Під час реалізації грантової програми The Possible Lab у Вознесенську ми зіткнулися з тим, що багато місцевих жителів не знали, що таке грант і як правильно оформити заявку для участі. Посередниками в просвітницькій діяльності можуть виступати місцеві центри зайнятості або органи місцевого самоврядування.При цьому важливим фактором залишається те, що зазначені групи як-то ветерани, особи з інвалідністю, жінки певною мірою стикаються з дискримінацією та упередженнями і під час розгляду кандидатур, і безпосередньо на робочому місці.У суспільстві досі поширені численні упередження щодо неспроможності таких кандидатів ефективно виконувати свої робочі обов’язки. Так, перш за все, необхідні зміни в свідомості суспільства, руйнування стереотипів та стигматизації. Це можливо шляхом: 

• медіа-проектів; 
• відкритих уроків у школах; 
• інформаційних кампаній; 
• підтримці та консультаційних сервісів; 
• залучення представників до робочих груп.

У сьогоднішніх реаліях український ринок праці не може дозволити собі бути нетерпимим, нетолератними і неінклюзивним. Окрім фінансових важелів впливу, варто інвестувати у освітні та медійні проєкти, які дозволять екологічно піднімати теми інклюзивності та підвищуватимуть соціальну згуртованість.

Ілюстрації Марго Гаряжі