Бізнес із позитивним впливом

Як соціальна відповідальність розвиває громади та майбутнє України: пояснює містопланувальниця Restart Настя Попович

22.12.2024
Анастасія
Попович

Українські громади шукають нові способи залучення ресурсів і активізації місцевого населення. Зокрема, через підприємців, які готові розвивати власну справу тут і зараз. Розвиток бізнесу стає не лише джерелом економічної стабільності, але й важливим інструментом розширення системи стейкхолдерів для відновлення громад. Це посилює їхню спроможність швидко вирішувати актуальні виклики в умовах війни. Проте чи може власна справа стати чимось більшим, ніж просто бізнесом? Двигуном соціальних змін, які формують стійке майбутнє? Розбираємось у статті від дослідниці та містопланувальниці Restart Анастасії Попович.

22.12.2024

Автор:

Анастасія

Попович

Бізнес із позитивним впливом: як соціальна відповідальність розвиває громади та майбутнє України Пояснює містопланувальниця Restart Настя Попович

Бізнес з позитивним впливом чи соціальне підприємництво?


Попри регулярні атаки на українські міста та складну ситуацію в енергетичному секторі, українці продовжують створювати нові підприємства. Лише за перший квартал 2024 року в Україні було зареєстровано 74 тисячі нових ФОПів (за даними Єдиного державного реєстру). Це надзвичайно позитивний вплив на економіку та демонстрація стійкості до викликів, які постають перед країною щодня.

Зокрема існує низка бізнес-моделей, які не лише сприяють економічному зростанню, а й вирішують соціальні проблеми. Одними з ключових форматів на сьогодні є соціальний бізнес та імпакт-підприємництво. В чому їхня відмінність?

Соціальний бізнес перш за все спрямований на вирішення конкретних соціальних проблем, як-то бідність, безробіття, хвороби чи доступ до базових потреб. Прибуток у такому бізнесі повертається у проєкт, щоб підтримувати нові ініціативи. Це можна порівняти з філантропією, але в довгостроковій перспективі. Завдяки спільній роботі ГО Impact Force, проєкту SILab Ukraine та нашим колегам The Possible Alliance, про взаємодію з яким розповідаємо далі у статті, Міністерство економіки включило соціальне підприємництво до Національної стратегії розвитку малих та середніх бізнесів впродовж 2024-2027 років.

Натомість імпакт-підприємництво поєднує прибутковість із позитивним впливом на суспільство чи екологію. Основною особливістю є те, що це вимірюється за допомогою чітких індикаторів. Наприклад, це може бути:

  • працевлаштування ветеранів; 
  • використання екологічних матеріалів; 
  • зменшення споживання води у виробництві.

Обидві моделі мають величезний потенціал стати драйверами української економіки та відновлення. Адже вони не лише створюють робочі місця, а й допомагають вирішувати важливі соціальні проблеми: в цій площині бізнес стає інструментом локальних та глобальних змін.

Світ та Україна у вимірі імпакт-підприємництва

Світовий ринок імпакт-інвестування демонструє вражаюче зростання. За даними звіту Mordor Intelligence (2024), його обсяг оцінюється в $1.33 трильйона і, за прогнозами, досягне $1.88 трильйона до 2029 року зі середньорічним темпом зростання 7.17%. Цікаво, що цей вид інвестування стає особливо популярним серед міленіалів, які прагнуть вкладати кошти у відповідальні та етичні проєкти. Найбільш популярними напрямками для імпакт-інвестицій залишаються освіта, сільське господарство, охорона здоров’я та кліматичні технології.

В Україні тренд відповідальних бізнесів також набирає обертів. У часи війни соціально відповідальні підприємства не лише здобувають довіру клієнтів, а й підсилюють репутацію та позиції на ринку. І все більше ініціатив зосереджені на підтримці розвитку підприємництва серед жінок, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.

Попри зростаючу популярність, імпакт-підприємництво в Україні стикається з низкою перешкод. Однією з головних є відсутність формальної законодавчої бази як для соціального бізнесу, так і для імпакт-підприємництва. Хоча у Верховній Раді вже на етапі другого читання знаходиться законопроєкт про ветеранське підприємництво, цей документ лише починає формувати визначення таких понять і встановлювати види державної підтримки.

Ще одним викликом є недостатня обізнаність українських підприємців щодо інструментів вимірювання соціального та екологічного впливу. Впровадження навчальних програм стане ключовим кроком для формування знань, а грантова підтримка допоможе реалізувати перші кроки: від створення бізнес-моделі до виходу на ринок.

Досвід підтримки бізнесу із соціальним впливом у Вознесенській громаді

За останній рік команда урбан-дослідників та містопланувальників Restart стала частиною альянсу The Possible, який розробляє та впроваджує нові проєкти для активації імпакт-підприємництва в Україні. Основна мета альянсу — створити сприятливе середовище для розвитку українських підприємців, які закладають у проєкт позитивний соціальний вплив. 

Одним із ключових пілотних проєктів став The Possible Lab — лабораторія відновлення Вознесенської громади. Її головна мета — підтримати бізнес, який створюється для покращення і економічного, і соціального становища регіону. 

В Restart ми співпрацюємо з Вознесенською громадою з 2023 року. Наше внутрішнє дослідження каже, що незважаючи на близькість до фронту, наступ російських військ у березні 2022 року та порушення логістичних шляхів, містяни продовжують шукати нові економічні можливості й працюють не лише над вирішенням нагальних проблем, а й над довгостроковими стратегіями розвитку.

Так, одним із перших етапів проєкту The Possible Lab стало визначення ключових викликів і потенціалу громади. Це дозволило відповісти на питання: на що саме має впливати новий бізнес? Уже тоді стало очевидно, що навіть відкриття нового ФОПу або легалізація існуючого бізнесу може позитивно вплинути на економічну ситуацію Вознесенської громади.

Нариси з дослідження Вознесенської громади від Restart спільно з The Possible Lab 

The Possible Lab зосередила увагу на створенні прототипів продуктів й послуг від учасників, але грантову підтримку також отримали вже наявні бізнеси, орієнтовані на покращення якості життя місцевих мешканців. Ми поспілкувались з учасниками лабораторії, щоб дізнатися, як складаються справи через шість місяців по завершенню проєкту.

Іван Алексєєв, Sportturvoz, організація спортивного дозвілля та подорожей на Півдні України:

«The Possible Lab — це можливість для молодих активних домогосподарств отримати старт, повірити в свої сили. Також це непогано для розвитку громади в цілому. Наприклад, після проєкту у Вознесенську стався сплеск бажаючих навчитися писати грантові заявки. Багато бізнесів почали активно зростати. Щодо Sportturvoz, то тут важливим є саме розвиток туризму. Адже присутність туристів спонукає різний бізнес впроваджувати нові послуги, товари та інше. Також наш проєкт має соціальну складову — відволікаємо дітей від трагічних подій, звільняємо час у батьків улітку та на канікулах для вирішення буденних проблем. Продовжуємо, вплив участі у лабораторії відчутний: як і планували, запустили нові послуги й організували 2 спортивних дитячих кемпи»

Валентин Петрович, винахідник неаполітанської печі й хліба на дровах: 

«В подібних проектах я брав участь вперше. Тобто в мене зовсім не було досвіду, чим можливо команді я приніс незручності. Піч, яку я виготовляв, також робив вперше — до цього робив багато інших. В процесі деякі запчастини приходилося переробляти по декілька разів, удосконалювати, завдяки цьому я здобув досвід, якого не мав раніше. І на даний момент працюю над тим, щоб зробити лего-піч ротаційну: щоб підлога оберталася. Такі в Україні ще ніхто не виробляє окрім мене. Я вже одну виготовив ротаційну, але вона не лего: розібрати і знову зібрати не можна . Що стосується продаж то в цій сфері у мене все бажає лучшого, так як продавець з мене не такий, як хотілося. Пробував наймав менеджерів по продажу, але здвигів маловато. Спілкувався з друзями, які працюють в ресторанній сфері, то говорять, що нові заклади майже не відкривають, в основному чекають кінця війни. Я також налаштований на те, що закінчіться війна і справи підуть краще: так оце хочу зробити нові моделі, щоб після перемоги бути попереду конкурентів».

Альона Балюк, Eco Pack Industry, посуд з кукурудзяного крохмалю: 

«Я дуже рада була долучитися до проєкту. Ми продовжуємо працювати. Постійно в пошуках інвесторів,  грантових коштів. Ми замовляли продукцію у контрактного виробника. І зробили висновок, що це не рентабельно: дуже довга доставка (з плануємого місця, чекали майже чотири), дуже дороговартісна доставка, розмитнення, потім доставка від до нас у Миколаївську область. Співвідношення вартість-доставка — 1:1,5. На днях відбудеться пітчинг, де наш проєкт вкотре змагається за кошти на масштабування. Поки що нові робочі місця не створили, бо працюємо на волонтерських засадах. Але ми віримо, що у посуду та пакування з кукурудзяного крохмалю є майбутнє в Україні!». 

Що далі?

Після завершення пілотного проєкту у Вознесенську виникло питання: у якому форматі та де продовжити The Possible Lab в Україні? Для команди Restart важливо, щоб ця ініціатива не лише об’єднала проактивних мешканців, чиї ідеї здатні покращити умови життя в громадах, а й сприяла співпраці між бізнесами та міською адміністрацією. Таке партнерство дозволяє швидше та ефективніше досягати спільних цілей, спрямованих на відновлення та розвиток.Команда The Possible планує запускати подібні грантові лабораторії в інших невеликих громадах України. Окрім цього, вони розробляють освітні матеріали, які допомагають підприємцям підвищувати фінансову грамотність, юридичну обізнаність та навички у сфері просування бізнесу й управління.

І наостанок — висновок 

Хоча бізнеси з позитивним впливом зазвичай не є масштабними і не залучають мільйонні інвестиції, вони відіграють важливу роль у розвитку громад. Такі ініціативи дають поштовх місцевим мешканцям залишатися жити та працювати у невеликих містах і селах. В умовах війни українці, які прагнуть започаткувати власну справу, починають ставити більш ґрунтовні запитання: що саме варто створити, як це вплине на оточення та майбутнє країни, і яка моя роль у цьому процесі. Саме так і зароджується сталий розвиток громади — з ініціативи одного проактивного мешканця.

Корисні посилання:
Поділитися матеріалом:
Facebook
Telegram
Twitter
Linkedin
Житлова криза в умовах війни
Як забезпечити житлом людей, що втратили домівки через повномасштабне вторгнення Росії в Україну?
За три місяці війни ми вже маємо дієві рішення, які впроваджують підприємці, органи влади, місцевого самоврядування, волонтери та громадські активісти. Це індивідуальні прихистки, модульні та панельні будинки, контейнерні та швидкозбірні пластикові помешкання, перегородки на спортивних аренах, намети, вагони, зрештою стратегія викупу готового або будівництва нового житла. Така різноманітність покриває багато вимог. Комусь потрібно перебути кілька днів, комусь пару місяців, а хтось шукає де осісти на тривалий час.
Автор:
Дарія
Боровик
Даний матеріал є результатом співпраці Restart та UNDP Accelerator Lab в рамках підготовки до відбудови України.